Мамочко, рідна, мене пробач,
Ти своїй доньці Щастя бажаєш,
Від негараздів моїх і невдач,
Серце псуєш і душу краєш.
Важко й мені, ти зрозумій,
Бо ж на душі моїй каяття,
І не достатньо одних тільки мрій,
Щоб якось змінити своє життя.
Зараз життя моє, мов лабіринт,
Виходи є і я їх малюю,
Щастя на жаль не виграєш в спринт,
Та воно ж поруч, що маю - ціную.
Мамочко, як ти потрібна мені,
Дякую, рідна, що ти в мене є,
Вибач мені за хвилини сумні,
Нехай твою душу ніщо не снує.
Я розумію, що серце болить,
І на душі твоїй часто тривога,
Та вже минуле нічим не змінить,
Мені потрібна твоя допомога.
Мені потрібна твоя підтримка,
Не хочу живою себе хоронити,
І я схаплюся за соломинку,
Щоб не страждати, а просто жити.