***

Галина Танай
якщо помирати - в передмістях із крові і цегли
якщо помирати – від голодних хвилястих польотів
в марсіанському сонці намотаному на дерева
збиті терпким помаранчевим аперкотом
якщо помирати – тут, в рудокопному пилі
в мереживі стін і солоної арматури
якщо обмивати тіла – червоним і білим
якщо танцювати – ось, на найвищому мурі
не час і не місце жити – вмирати, народжувати
об камені битись червоно ікрою і м’ясом
мерці пропливають святковими перехожими
несподіваною прозоро-червоною расою
і руді вовки повногрудо виють на місяць
і місяць котиться косо в пісок і камені
ми всі затихаємо тут, у сухих передмістях
зв’язавши останні вузли з останнього знамені