В тобі чари, з глибин родовід,
Сила й свіжість бентежної думки,
А які неземні поцілунки,
То гарячі, то холодні, мов лід.
З таємниць виринає єства твого слід.
Твій глибокий, невпізнаний світ
Притягає до себе, тривожить,
Для життя нові стимули множить.
В чарах ночі, в світлій повені літ
Розквітає любові нев'янучий цвіт!