Осінь. Вередлива осінь
Срібло в'яже в коси,
То нараз сльота.
Досить, серце стиха просить,
Не летіть так швидко
Збуджені літа.
Осінь. Задивлюся в просинь.
Не усе збулося
На прузі життя.
Знаю, дуже добре знаю, -
Що й коли втрачаю, -
Мучить каяття.
В очі задивлюся ночі.
На порозі ранку
Простір для пісень.
Жити, жити і любити
Сонце, небо, вітер
І прийдешній день!