Ти

Мыкола Ковальчук
Ти як вітру порив,
Свіжих яблук налив,
Граціозна й ставна,
Бунтівна, мов гроза
Весняна, весняна.

Ти бентежна, дзвінка,
Сонцесяйна, п'янка -
Недосяжна мета -
Ніби в небі зоря
Золота, золота...

Мов смерічка струнка.
Як лозина гнучка,
Ти - джерельна вода,
Струмінь щастя й добра -
Молода, молода.

Як повз тебе пройти
Й не спалити мости?
Я любов'ю пропах -
Щастям розум горить
На вітрах, на вітрах.
На весняних вітрах!