Не силён тот,
кто радости просит.
С. Есенин
Я не люблю, щоб радості просили,
І жалості ні в кого не просив.
З дитинства впертий, сам постановив
Надіятись лише на власні сили.
І як би нам життя не рвало жили,
Та долю кожному Господь вручив,
Хоч, деколи, життя - болючий зрив,
Достойно хрест неси свій до могили.
А радості просити, - річ сумна
Й принизлива для гордої людини.
Творити щастя - справа головна!
Радіти перемогам, світлу днини,
Прожити вік - але без каяття,
Ось в чому сенс і повнота життя!