***

Мыкола Ковальчук
Задумлива осінь приходить щороку,
Нагадує тихо про плинність життя,
І яблуко спіле, прозоре від соку,
Несе у долонях несміле дитя.

У нього попереду сонячні роки.
Це перші лиш кроки по рідній землі.
А в небі привільнім, від сонця високім,
Невпинно летять наших днів журавлі.