Коли штормить, бушують грізні хвилі
І гримотить життя невтомний крок,
То море доторкається зірок,
А рух і спокій міряються в силі.
Як штиль на морі, хвилі тоді милі,
Неквапно лижуть гальку та пісок
І, розмочивши берег на вершок,
Повільно відступають у безсиллі.
Достоту і в житті буває так,
Природа ніби подає нам знак,
Що світ багатий на події й зміни.
Та доля завжди у людських руках,
Які б нас не чекали переміни,
А рух і спокій - це життя розмах!