Поету потрібна самотність - це вірно,
Та лише тоді, коли творить безмірно!
Коли вже друкований вірш перед оком,
То відгук хотів би почути він збоку.
Не хочу носити, що маю я, потай.
Для чого ж велася ота вся робота -
Бродила з думками, дивилась на небо,
Щоб мудрість була у вірші та, що треба?!
Коли вже Бог дав тобі дар оцей в руки,
То ти вже не можеш з ним мати розлуки:
Шануй те, що маєш, рядок впорядковуй,
До Бога звертайся, люби свою мову,
Відкрий для людей ту дорогу безхмарну!..
Не жди, що платню ти отримаєш з дару:
Отримав без грошей - верни без тих гривень,
Не гроші приносять життя нам щасливе.
17.01.2013.
Відгук на:http://www.stihi.ru/2013/01/10/1405.