Пульсує у всесвіті Розуму світло.
Хоч сонце не вічне, не вічна й земля.
Тут кожна секунда життя, що розквітло,
Можливо, остання і згасне, як тля.
Людина - це вищість, в ній розум сіяє,
А розум - це вічності зоряний слід.
На інших планетах життя забуяє,
Й зневіри в безсмертя розтопиться лід.