***

Листопад за вікнами. Плаче листопад.
Перебудувалось сонце на зимовий лад.
Вітер віє холодом, але все дарма -
Доторк губ медових - холоду нема.
Досвіду життєвого ніби не було,
Підхопило вітром, зім'яло, понесло.
Ніби той хлопчисько, не знаходжу слів,
Де ж ви роки юності й малинових снів?
Де та точка відліку, де та грань в житті,
За якою вічності зоряні путі?
Але що там вічність в ці осінні дні,
Коли ти сьогодні віддалась мені!