Вже вдосталь літа. Господи покрий
своєю тінню сонячний годинник
і в лан годинний відпусти вітри
Підгонь щоб запізнілий плід достиг,
дай двійко днів літеплих на прощання
та хай довершить солодкість остання
смак виноградних кетягів важких
Тепер бездомний не збудує дім,
Тепер самотній хай не жде розради,
Йому ж бо над листами зорювати
Читати знов, та знов туди – сюди
Алеями бродить під листопадом.