ПУСТЬ ФЕВРАЛЬ СВОИ КРУЖИТ МЕТЕЛИ... РОМАНС (Ольга Мальцева-Арзиани, http://www.stihi.ru/2013/01/29/310)
Пусть февраль свои кружит метели,
Я к тебе, милый друг, подойду.
Под раскидистой старою елью
Я мечтал о тебе, как в бреду.
Через поле пройду сквозь сугробы
И войду в зимний сказочный лес.
Нет на свете прекрасней особы,
А февраль - это месяц чудес.
Украду я тебя вьюжным утром,
Белый иней украсит фату.
Будет платье сверкать перламутром,
Если только к тебе подойду...
Я смущён...и горят мои щёки.
Как решиться сказать о любви?
Сквозь пургу мне шагать одиноко.
Позови же меня...Позови!
Не украл я тебя вьюжным утром,
Ты сама надевала фату.
Подвенечный наряд перламутром
Разукрасил твою красоту!
Пусть февраль свои кружит метели,
Я к тебе, милый друг, подойду.
Под раскидистой старою елью
Я мечтал о тебе, как в бреду.
ЛЮТИЙ ХАЙ ЗАМЕТЕ ХУРТОВИНОЮ (вільний переклад П.Голубкова)
Лютий хай замете хуртовиною,
Я наважусь таки підійти.
Під стрункою старою ялиною
Лиш про тебе я мріяв завжди.
Через поля пройду кучугури.
Ліс зимовий казковим став весь.
Нема в світі прекрасніш натури,
Ну, а лютий - це місяць чудес.
Я вкраду тебе вранці. Як хутром,
Білий іній прикрасить фату.
Біле плаття блисне перламутром,
Якщо тільки я все ж підійду...
Я збентежений... щоки палають.
Як сказати тобі про любов?
В кучугурах от-от заблукаю.
Ну, поклич же мене... знов і знов!
Ні, не вкрав я тебе. Наче з хутра,
Ти сама одягала фату.
Твій вінчальний наряд перламутром
Прикрашав неземну красу ту!
Лютий хай замете хуртовиною,
Я наважусь таки підійти.
Під стрункою старою ялиною
Лиш про тебе я мріяв завжди.