Задавила людину гординя, затьмарила весь білий світ.
Тупа заздрість штовхає у спину, й сатана шле гарячий привіт:
„Ти одна така добра й вродлива, і талан так і ллє з берегів,
А всі інші тупі і смішливі, я для них не находжу слів.
Не дивись ні на кого, богиня, уперед, до своєї мети!
Будеш мрій ти моїх берегиня, мені кращої не знайти.”
Не крутіться тут ангели ситі, не кидайтеся співчуттям.
Вся дорога пітьмою покрита, і немає назад вороття.
Сатана маховик розкрутив, уся нечисть у центрі сидить.
Кров з людини по капельці пив, хрест гордині над нею висить...