Ну, як зарадити оцю бентежну душу,
Щоб очі запалали і вуста?
Із серця зараз ті слова дістати мушу,
Щоби зігріти!.. Напишу листа:
- О любо жіночко, забудьте про ту хугу,
Вона скінчиться, весь розтане сніг.
Ви не держіть в душі, а відпустіть всю тугу.
На лижі станьте, не жалійте ніг!..
Нехай собі іде годинник той на вежі,
Ви знехтуйте ті відліки годин!
Кохання вікове не зна в собі обмежень,
То ж лише зачекайте... і перетне ваш тин!
31.01.2013
Відгук на вірша Інни Приходько:
http://www.stihi.ru/2013/01/31/5436.