Для щастя що людині треба
І знов несеться довгий плин
думок , мов білих журавлів .
І тихий перестук хвилин .
І виріс майже вже до неба
Курчавим стовпом , білий дим .
Ну що ж ,не знаеш ?
Що ж іще ...
Не можеш вигадать ничого .
А може ти не знаеш того ,
Що щастя є...
І може навіть в тебе .
Радий добру ,
До іншого байдужий
будь .Та може і тому перемагає дужий,
Бо він не дуже
дослухав тих хто дошкуляв йому.