Через вікно я бачу цілий світ.
Хоча, маленький він, але зі змістом усе ясно.
Ти особливий, герой-антагоніст,
Водночас в небесах ще досі хмарно.
Я бачу злість і ненависть, і заздрість -
для цих речей немає перешкод.
Звабливо припіднесена вульгарність,
І кожна дівчина тепер неначе лот.
Фальшива посмішка, немов у кінозірки,
Але всередині давно живе пітьма.
Зіпсовані тобою фотоплівки,
Де ти замурзана, заплакана й сумна.
Несправжнє все, та всім це до вподоби,
І щирості залишився лиш слід.
Наше суспільство у моральній комі.
Щасливому майбутньому – «Привіт!»