Красуня під мелодії Сліпкнота,
Сиділа на "Вконтакі" у спільнотах,
Холонув чай біля сабвуферу у склянці,
Думки, ні в склад, ні в лад, мов новобранці,
Роїлися у юній голові...
Брудні діряві джинси, блузка в цятку,
І хоч принадна, та сама - дитятко,
Мала, але проблем по самі вінця,
На бильцях руки,
квіти в банці,
пальці в кільцях,
А ще любила квіти польові...
І що їй, молодій, здавалось, треба,
У стінки билось серце поміж ребер,
Лунало в голові "Все буде добре!",
І струмом кров блукала по аортах,
Палали сонцем очі-ліхтарі...
У сутінках п’янких столичних вулиць
Каштани від поривів вітру гнулись,
І сумом накривало, мов дощами,
Народ - під парасолями й плащами,
Кросівками чалапав по воді...
В калюжах відбивались мертві душі,
Якісь чоловіки і їхні клуші,
Брудні, розмиті, сірі, каламутні,
І блиск в очах відсутній, так відсутній,
Пливли, мов по пустелі караван...
Здавалось, світ жорстокий і байдужий,
Суворий, хуліганський і бандюжний,
Ішла вона, задумлива й мрійлива,
Зболілу душу заливала злива -
Ріка життя впадала в океан...
© Паша Броський