Ти немов би смак цигарок
від якого постійно намагаєся відмовитися
але коли бачиш тебе
починаєш тліти немов би табак
і попелом падаєш у твої обійми
та чекаєш
коли дмухне легкий вітерець
з надією злетіти у повітря
та розвіятися у просторі
щоб більше ніколи не повернутися
коли ти поруч
я усіма своїми рецепторами
відчуваю як збиваються наші серця
я відчуваю себе падаючим снігом
що от-от має розтанути
від твого гарячого дихання
та коли тебе немає
я відчуваю себе вогнищем що
от-от має згаснути
немов би сірник
яким запалили оце саме вогнище
цигаркою яку спалять
та від якої нічого не залишиться
окрім викинутого фільтра
який буде лежати на асфальті
немов би моє розбите серце
коли тебе немає
усі інші стають лише зграєю вовків
що втратила свого ватажка
та для якої я просто жертва
я хотіла би вимовити набагато більше
але слів на будь-якій мові світу
виявилося в замало
аби висловити
як я тебе кохаю...