Як тварина

Анна Синеокая
Коли ми просто розмовляємо
мені зносить дах
я тримаюсь за кожнеє слово
немов за повітря птах
я хотіла це написати тобі
але сходила зглузду
і рвала листи

Я відчуваю з тобою кожен твій рух
рухаючись мов тварина у темряві
що все відчуває на слух

Коли ми з тобою буваєм у двох
це не лише спілкування
це щось що звеличує
нас обох

Лише один твій дотик
і мені тимчасово захоплює подих
я зненацька відчуваю
гостру нестачу кисню
іще кілька хвилин
і я в тобі зовсім зависну

Я з тобою немов би впадаю у сни
як усі оті звірі що сплять до весни
інстинктивно тебе я впізнаю
на запах
зупинюсь на хвилину
вдихну наче еліксир
що знову і знову надає мені сил

уже кілька життів
я без тебе нек можу
нехай твій інстинкт тобі допоможе...