На скабиозах пьяно спят шмели,
Отяжелев от сладкого нектара...
Лады нестройно пробует гитара,
Покой дворовый вмиг расшевелив...
Возник далёкий гул шальных авто,
Недужный скрип качнувшейся качели...
Заполнил все пустоты Торричелли
Припомнившийся фильмовый повтор :
Тот маленький в провинции вокзал...
Прощальное, тоскующее лето -
Для глаз и рук, для мыслей - только "вето"...
"Счастливо!" - ты с улыбкой мне сказал,
Связав уныло покативший век,
Родным не ставший...дальний человек...
Переклад українською - Вікторія Тимашова
http://www.stihi.ru/2013/03/03/7023
Над скабіозами гудуть джмелі,
Геть очманілі від спокус нектару,
Десь ніжно вдруге тенькнула гітара, –
І спокій у дворі кудись відплив…
Із надр міста виник гул метро,
Гойднулися по нервах каруселі…
Заполонив пустоти Торічеллі
Забутий кадр із древнього кіно:
Загублений в провінції вокзал…
Жовто-гаряче, незабутнє літо –
Думок моїх не сплачене ще мито…
«Щасти тобі!» – всміхнувшись ти сказав, –
Вузлом зв'язавши майбуття хвилину, –
Не стала рідною така моя людина…