После праздника...

Лауреаты Всм
ЛЮБИМАЯ ИГРУШКА –  http://www.stihi.ru/avtor/rbtdkzyrf  ВТОРОЕ  МЕСТО В КОНКУРСЕ "ПО ЧУЖОЙ ТЕМЕ-2 – ПОЭТИЧЕСКИЙ ПЕРЕВОД" МЕЖДУНАРОДНОГО ФОНДА ВЕЛИКИЙ СТРАННИК МОЛОДЫМ

А сиверко не смог земле помочь,
Лишь грудь в тугую заковал броню.
Снег нежно землю ублажал всю ночь!
Вздохнули все: вдогонку декабрю
Дни праздничные мчатся кувырком:
И Новый год, и Рождество, и Святки,
И кутерьма салютов, и колядки,
Не грустные беседы под хмельком,
Всё испокон веков ведётся так.
То чувств самообман иль сон грядущий -
Но праздникам иллюзия присуща,
Как жар безумств любви мелькнувшей знак.
Жаль, сказочный не повторится снег.
Сломается волшебная пружинка…
Внезапно жизнь закончит свой разбег
И съедет набок шелковой косынкой.

Оригинал (укр): Светлана Груздева

А сіверко землі не допоміг -
Лише скував, мов панциром, їй груди.
Та землю улестив ранковий сніг!
Зраділи всі: от-от скінчиться грудень –
І підуть обертом святкові дні:
Ніч новорічна, і Різдво, і святки –
І шарварок салютів, і колядки,
Розмови напідпитку, не сумні,
Як повелось спрадавна на віку.
Чи то є сон, чи почуттів омана –
Ілюзія святам так притаманна,
Як пристрасті в любові нашвидку.
Та потім буде не казковий сніг,
А не очікувана ще зупинка...
Коли скінчиться миттю цей розбіг,
Життя зіб’ється набік, мов хустинка.