О, как предчувствие тоски
Ты оправдалось совершенно ! -
Опять лениво и блаженно
Лизнули осени мазки...
И обморочной бледнотой
Подёрнулось под вечер небо...
И я - в едином на потребу -
Проявлена до запятой,
В котором всё - не чересчур,
И мир вокруг - и чист, и ладен,
И крест в судьбе по мерке даден -
Смиренно жду и ряст топчу*,
А прошлого волшебный ворох
И свят, и невозможно дорог...
Топтати ряст (укр.) - жить, ходить по земле
Переклад українською - Вікторія Тимашова
http://www.stihi.ru/2013/03/06/9949
О, як передчуття печалі
Крокує впевнено й буденно!
Не поспішаючи, натхненно,
Чаклує осінь на скрижалях…
У млостях сполотніле небо
Торує стежку надвечір’ю,
І, відчуваючи потребу,
Душа полинула у вирій –
Гармонії собі шукати…
Де світ усміхнений, строкатий…
Знов прикладаюсь до хреста,
Чекаю й вірю в чудеса,
А спогадів казкова скриня
Заповнена й свята віднині…