Samotnosc
Samotnosc,
ogromna perla samotnosci,
w niej sie ukrylam.
Przestrzen,
ktora sie rozprzestrzenia,
w niej ogromnieje.
Cisza, zrodlo glosow.
Nieruchomosc, matka ruchu.
Jestem sama.
Jestem sama, a wiec jestem niczym.
Co za szczescie.
Jestem niczym, a wiec moge byc wszystkim.
Egzystencja bez esencji,
esencja bez egzystencji, wolnosc.
Jestem czysta jak to, czego nie ma,
bezpieczna jak platonska idea,
bogata jak mozliwosc.
Smiejac sie wyciagam rece
do tysiaca moich wspanialych przyszlosci.
Moge stac sie piana na morzu
i osiagnac jej szczescie krotkotrwania.
Albo meduza i miec na wlasnosc
cala slicznosc meduzy.
Albo ptakiem z jego szczesciem lotu,
albo kamieniem z jego szczesciem wiecznosci,
albo droga mleczna.
Jestem sama, jestem silna.
Samotnosc chroni mnie.
Jestem sama, a wiec mnie nie ma,
nie ma mnie, a wiec istnieje
doskonale jak doskonalosc,
rozmaicie jak rozmaitosc.
Potem przyjda ludzie. Dadza mi
skor;, kolor oczu, plec i nazwisko.
Dadza przeszlosc i przyszlosc
gatunku homo sapiens.
Самотність
Самотність,
Величезна мушля самотності,
Я в ній укрилась.
Простір,
який поширюється
в ній набирає сили.
Тиша - джерело голосів.
Нерухомість - матір руху.
Я залишилась сама.
Усамітнена, і тому я ніщо.
Що за щастя.
Я ніщо, і тому можу бути усім.
Екзистенція без есенції,
есенція без екзистенції, свобода.
Я стала чистою як те, чого немає,
безпечною стала, як ідея Платона,
як можливість стала багатою.
Сміючись простягаю руки
Назустріч тисячам моїх прекрасних майбутніх можливостей.
Можу стати піною морською
Осягнувши її короткочасне щастя.
Або медузою і всю її красу
для себе мати.
А можу птахом з його щастям вільно літати,
або камінням з його фортуною вічності,
а можу - чумацьким шляхом.
Я залишилась сама, я сильна.
Самотність мене охороняє.
Я залишилася сама, тобто мене немає,
Нема мене, тому я Є
Існую як досконалість досконало,
Різноманітно, як різноманітність.
Потім прийдуть люди. Уділять мені
Шкіру, колір очей, розмір грудей, прізвище.
Нагородять мене минулим і майбутнім
Різновиду homo sapiens.