На висоті діамантових зір,
На перехресті світів
Блукає душа ніби ранений звір,
Стомлена плином років...
На кладовищі похованих мрій,
Віршів, пісень і цнот
Грає безжалісний буревій
Найсумніші із нот...
Враз огортає Всесвіт пітьма,
Мрії встають із могил.
І сипле на лиця убивць їх зима,
Попіл вщент спалених крил...
Спогадів ріки несуть в забуття,
В дитинства далекий сад,
Куди по законам цього життя,
Вбивця вернеться назад...
© Паша Броський