Наша доля

Любовь Кононенко-Грицюк
Мінлива доля - це наш витвір
Смугастий та з колючим дерном
Осмислений, рішучий вибір:
Чи спокій, чи кипуче жерло
Слід залишають нам навіки
Пекучий, рваний, незгладимий
І де знайти потрібні ліки
Душі подертій і ранимій?
Щоб засвітився промінь щастя
Відвертий і багатогранний
І зігрівав в часи злощасні
Теплом загоюючи рани.
Та в милих променях гарячих
Згорають часто наші крила
Тоді ми знов стаємо зрячі
І накопичуємо сили,
Щоб повторити шлях нікчемний
Не полишаючи надії,
Що щастя - промінь нескінченний
Здійснить завітні наші мрії.
І кожен час, кожну хвилину
Ми вимережуємо долю
Чи то пекельну, чи перлинну
Все ж невід’ємну нашу волю.
                17.03.2013