Мудрість пращурів.
Людина,- є творіння Боже
Нам забувати це негоже...
Ми,- нація землі, - земляни,-
Бог заповів Любов між нами...
Вселенська мудрість пращурам дісталась
І Божа сутність з ними залишалась,
Аж, поки не ступила гниль ворожа,
Щоб зруйнувати все, що було Боже...
Чому ворог лікує в перемозі
Та голови підняти ми не в змозі?
Чому, рабами, на коліна стали,-
Хреста свого любити перестали?
Часи минають, та скорботи,- море
І радощів немає,- тільки горе...
В'язниця смерті, мору та хвороб
Чекає людство посеред “дорог”..
Людина,- є творіння Боже,-
Від Бога відвертатися негоже...
Ми не раби,- прокинутись пора
І гострий меч звести на ворога,
Та паростки любові насадити
У серце,- щоб могло любити,
Та Божу Заповідь з собою взяти,
Щоб мудрість пращурів пізнати....