Сніги розлогі, загадко весняна,
не вигублена сонцем на льоту!
Спасибі вам за нетривку оману,
за гадано невчасну чистоту.
Спасибі за красу невикорінну,
необережну ніжність сніжних врун,
за білий сон здивованої днини
під колискову березневих лун.
За крижану невимушену ґречність,
за вікову довіру мовчазну…
Спасибі вам за вашу недоречність
і за таку здорожену весну.