Лелека

Татьяна Кушнирук
Я - на землі, неначе у полоні...
А ти - у небі, сизий мій лелеко.
Тримаю я синичку у долоні,
Бо поміж нами путь лежить далека,

Душа кричить і вирватися хоче...
В гарячім серці вештається туга...
Летіла б я до тебе дні і ночі,
Але в руках своїх тримаю друга.

Куди подіну? Шкода відпускати!
І він від мене геть не утікає!
Приходиться змиритися, звикатись,
Хоча про тебе мрію і плекаю.

Всі кажуть, що синиця у долоні
Найкраще, ніж лелека в синім небі,
Лише ковтаю сльози я солоні,
Бо гірко жити вже мені без тебе.
24.03.2013

Картинка взята с интернета.