А світ тепер такий бурхливий.
В прискоренім живемо стані.
А завтра будемо щасливі ...
Коли ж те «завтра» вже настане?
Життя несе нас в круговерті,
Все з чимось боремось, сердешні,
І не відступимося, вперті,
Лиш мріємо про день прийдешній.
Ось приймем ще одне із рішень,
Пройдемо крізь проблемні хащі.
І «завтра» буде зовсім іншим,
І, звісно, набагато кращим.
Собі дозволю я зупинку,
Життєвих змін не налякаюсь.
Почну робити гарні вчинки,
В усіх своїх гріхах розкаюсь.
Я приділю увагу дітям,
Читатиму їм на ніч казку,
І найдорожчому у світі
Віддам усю любов і ласку.
Ось хай звільнюся ще хоч трішки,
І не залишу вже нікого
Я без привітної усмішки,
Нужденного – без допомоги.
Проблеми перестануть бити –
Я за добро візьмусь одразу.
А нині те коли робити?
На себе навіть обмаль часу.
Та я й про себе не забуду,
Щаслива мати – раді діти.
Я вже тоді нарешті буду
В спорт зал, в салон краси ходити.
Куплю собі вдяганки модні,
Майну кудись у диво-мандри ...
..............................
Життя – це те, що є сьогодні,
Хто знає, чи настане "ЗАВТРА"