Біла ромашка, жовта кульбаба –
Барвами різними земля наша багата.
Зелений листочок, метелик грайливий –
Має свій колір і вітер і зливи.
Ніжна ромашка, пухнаста кульбаба –
І почуттів є на світі багато.
Радісно в вересні дзвоник нас кличе,
Сумно лелека над полем курличе.
Білими хмарками здіймаються мрії,
Щастя дитяче як сонечко гріє:
Світлою радістю зал наш так сяє!
Байдужих до свята у залі немає!
Та у душі, на крилах надії,
За днями минулими сльози жалю вже зріють,
Теплими краплями падають сльози –
Те, що було – повернути невзмозі.
Біла ромашка з оком жовтеньким,
Жовта кульбаба злітає пухом легеньким.
Радість і сум у дні ці змішались,
Майбутнє й минуле для нас об`єднались.
Кожен дорослий цю істину знає:
Вчитель один у житті не буває.
Кожен учитель своєї мудрості вчить,
Щоб різнобарвне життя нам прожить.