Привіт!Ну як ти?Добре?Не чекав листа?
Тебе побачила і вирішила написати.
Я зрозуміла зараз, що тоді була черствА,
Не намагаюся ні в чому розібратись.
Пережили ми разом п"ять розлук,
Зиму весной,
"Пташиний грип",
Кінець цивілізації у грудні,
Під простирадлом хмурі вечори,
Смерть мого пса,
Усі сезони "Гри престолів",
Проїзд без пересадки-двадцять шість годин,
Моє скорочення з роботи,
Твій кар"єрний ріст,
Наш перший раз,коли були самі,
І перший, коли всі були удома,
Знайомство з мамою (його ти так боявся),
Мій День народження ( про нього ти забув),
Всіх спільних одружили друзів,
А потім-зрада, біль і розійшлись.
Мені знайшов заміну,
перестав писати.
І хоч напризволяще був залишений не ти,
Чомусь мене байдужим стервом став вважати!
Ти знаєш, я сумую,повернись...
А ні, не треба, я пробачити не зможу.
І будь ласкавий, не відповідай на лист.
А прочитай його, зімний і як мене колись,
Покинь.Я дуже тебе прОшу.