вулиця

Галина Танай
плавиться сніг закопчено-перелопачений
потяги ржаво вмирають на теплих станціях
вулиця виплескується обличчями
такими неоднозначними
що хочеться їх прощупати хру;сткими пальцями
стіни занадто чутливі до кроків і запахів
світло сочиться із ламп терпко-жовте і згущене
сни розповзаються на болюче-проколотих лапах
цідячи тепле чорнило на воду і гущу
з будинків стираються номери
з листів випадають літери
в сутінках я перетворююсь на суцільну загрозу
вулиця пахне потом невинної дівчинки
і розширюються зіниці нічних перехожих