Фотографія: Аскольдова могила. Церква святого Пантелеймона.
Стихотворение и фотография публикуюся со ссылкой на ГК РФ Статья 1274. О свободном использовании произведения в информационных, научных, учебных или культурных целях.
Пам'яті тридцяти. Павло Тичина (1891-1967)
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Київ, 1918
Памяти тридцати. Павел Тычина (1891-1967)
Перевод на русский язык Олега Киселева.
На Аскольдовой могиле
Схоронили их -
Тридцать павших украинцев
Славных, молодых...
На Аскольдовой могиле
Украинцев цвет!
Путь кровавый присудили
Нам на много лет.
На кого могла подняться
Подлая рука?
Веет ветер, светит солнце,
Рядом Днепр-река...
Как на то решился Каин?
Боже, покарай! -
Сверх всего они любили
Свой родимый край.
В Нового Завета силе
С славою святых
На Аскольдовой могиле
Схоронили их.
Киев, 1918
Хто ж похований на Аскольдовій могилі?
Взагалі Аскольдова могила - це круча над Дніпром в Києві. По легенді, що була записанна монахом Нестором-літописцем*), князь Олег прийшов сюди зі своїм військом з Новгорода і на цьому місці зрадницьки вбив київських князів Аскольда та Діра. Легенда про вбивство князів Аскольда та Діра на Аскольдовій могилі була записана більше як через два сторіччя після цієї вірогідної події.
Я не знаю, чи були дiйсно поховані на Аскольдовій могилі київські князі Аскольд та Дір. Але в Аскольдовій могилі лежать нині кістки інших людей.
На вершині Аскольдової могили навколо церкви святого Пантелеймона знаходився цвинтар, на якому були поховані священики та деякі відомі кияни. В листопаді 1917 р. на Аскольдовій могилі таємно був похований головнокомандуючий Російскої армії генерал-лейтенант Духонін, вбитий в Могильові.
Вірш П. Тичини «Пам'яті тридцяти» уславлює подвиг студентів та учнів, які прийняли бій проти Червоної армії під Крутами й полягли за незалежність своєї батьківщини (Україньської Народної Республіки). Тичина тоді вважав їх цвітом української нації, щирими патріотами, які ділом довели свою відданість рідному краєві. Цей вірш П. Тичини в УРСР ніколи не згадувався, та й сам Тичина від цього вірша відмовився.
За часів радяньської влади цей цвинтар та пам'ятник бійцям проти Червоної армії зрівняли з землею, а з церкви зробили ротонду.
Коли в 1941 роцi гiтлервскi вiйська захопили Київ, на Аскольдовій могилі поховали нiмецьких офцерiв i солдат. Звичайно, пiсля звiльнення Києва в 1943 роцi нiмецьке кладовище знищили.
Нинi на Аскольдовій могилі вiдбудували церкву святого Пантелеймона та знову збудували пам'ятник студентам та учням, які загинули в бою проти Червоної армії під Крутами.
Пам'ятники знищували, але кістки похованих людей залишались. Такщо в землi на Аскольдовій могилі лежить багато кiсток рiзних людей.
***
*) Нестор-Лiтописець (бiля 1056 - 1114 гг.) — монах Києво-Печерської лаври, стародавнiй iсторик та публiцист. Перший лiтописець Київської Русi. Головним подвигом життя преподобного Нестора було написання примiрно в 1112-1113 роках першої київскої лiтописi.