А пам'ятаєш, дощували весну?
Сріблились по волоссю потічки.
Шукали човен і дістали весла,
Сміялись навздогін йому річки.
Чи пам'ятаєш, веснували осінь?
Брунатними здавались ліхтарі.
Ходили ми розхристані і босі,
Над нами в небі блякли снігурі.
Давно було, відлітували зиму.
Здавалось, щасливіших нас нема.
Так зимно, морозно і срібнодзвінно
Багаття від кохання зігріва.
А літо? Літо...Птахи відлетіли.
Сумним і вогким став мій горизонт.
Так зимувати літо не хотіли!
Даремно мчались, рушив наш ескорт.