Люблю, що ти живеш зі мною на планеті,
Коли приходиш уві сні, хоч ненадовго.
Коли знаходиш, десь загублене в сонеті,
Моє натхнення, що потрапило у сховок.
Коли так хочеться здійнятися до висей,
Де все навколо увібрало цвіт веселки.
Люблю очей твоїх край дикий і барвистий,
Бо тільки там мандрую Всесвітом далеким.
Бо тільки там я можу вірити в безмежність,
Долати легко плин мільйонів кілометрів.
Люблю миттєвості з тобою лиш прийдешні,
Коли зів’януть вщент мої самотні нетрі.
14:54, 11.05.2013 рік.
Зображення: http://facte.ru