Знаю, що не любиш, квітко чарівлива.
Це я добре бачу по твоїх очах.
Так чого ж стоїш ти гордо і звабливо.
Хочеш, щюб молився я в твоїх ногах?
О, не буде цього, дівчино лукава.
Не дозволю серцю розрпалити жар!
Почуття затисла льодова зневага,
Пригасила пломінь, залила пожар.