Перевод
с украинского языка
стихотворения
Юрия Рыбчинского,
посвящённого памяти
Владимира ИВАСЮКА,
замечательного украинского
поэта и композитора
Проходит день, проходит ночь.
Минуты катятся, как волны на воде.
Не в том вопрос, не в том вопрос,
Что я сказал «люблю» всего одной тебе.
Не в том печаль, не в том печаль,
Что целый мир блистал в твоих очах,
Бескрайний мир тогда блистал в твоих очах,
Но ведь не в том моя печаль.
Беда не в том, что ветер злой лютует,
Что холод на окне цветы замёрзшие рисует,
Беда не в том, что наш январь завьюжен,
А в том беда, что я тебе уже не нужен.
Проходит день, проходит ночь,
Бег времени с тобой нам не остановить.
Не в том вопрос, не в том вопрос,
Что колокол прощальный продолжает бить.
Не в том печаль, не в том печаль,
Что будто выстрел, прозвучало то «прощай»,
Как выстрел в спину, прозвучало то «прощай»,
Но все ж не в том моя печаль.
Беда не в том, что ветер злой лютует,
Мороз январский на окне цветы замёрзшие рисует,
Беда не в том, что не желаешь ты любить,
А в том беда, что не могу я разлюбить.
МИНАЄ ДЕНЬ
Юрій Рибчинский
Пам"яті Володимира ИВАСЮКА посв"ячається
Минає день, минає ніч.
Хвилини котяться, як хвилі голубі.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що я сказав “люблю” лише одній тобі.
Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що цілий всесвіт був в твоїх очах.
Безмежній всесвіт був тоді в твоїх очах,
Але не в тім моя печаль.
Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти.
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.
Минає день, минає ніч,
Не зупинити нам з тобою часу плин.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що після зустрічи розлука б’є у дзвін.
Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що наче постріл, пролунало те “прощай”.
Як зради постріл, пролунало те “прощай”,
Але не в тім моя печаль
Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти.
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.