Смерть...

Дівчинко, серденько юне -
Чом не спиталась  - чому?
Стрибнула,  доня, в безодню...
Як тепер жити…  й кому?

Як тепер тебе спитати,
Як відповісти -  навіщо?
Ранок настав вже без тебе,
Ніч  наступила зловіща…

Хто!!!???
Я Вас, Люди,  питаю,
Хто з Вас до себе візьме
Душу її безталанну…

Раєте - мене мине,
Тішитесь - слава, Панотче -
МОя лишилась…
Все якось зійде…

Дурні! Не бачите,
А чи не хочте -
Чорна біда -
Суне…
І нас не мине.

Дівчинко, мила,
Серденько юне,
Бачив тебе тільки мить…
Шкода…
Як шкода -
Безсилий ...
Долю Твою я змінить...