наче лінії, переплітаються долі
на узбіччі прямих і хвилястих доріг.
хтось ізверху, де сиві спалахують зорі,
вишиває на щастя серцям оберіг:
...для закоханих - хмелю солодкої втіхи
повний келих по вінця у зваблену ніч.
кожен подих - пелюстки трояндових квітів,
що блукатимуть ніжним вигином передпліч...
...для закоханих - сонце між груди гаряче
/разом з серцем палатиме хай заодно/
кожен дотик душ збентежено нетерплячий -
то кохання тендітне чарівне крило...
наче лінії, хрестяться долі в долонях
насупротив самотності із протиріч...
хтось ізверху гарує віками червоним,
полум'яним коханням задумливу ніч.