якби небо не відлякувало своєю стерильністю
а блискавки не були такими синіми
ми злетіли б, зв'язавши руки бинтами
на хвилинку ми стали б сильними
ми сиділи б на зорях в системі Омега
та вдихали доріжки зіркового пилу
небо стало б колумбарієм нашим
а надгробками — зіркові брили
якби Сонце не було кольору болі
а Місяць не прагнув бути найкращим
наші зустрічі носили б інший характер
а йти в невідомість було б ще важче
було б важче жбурляти пляшки в автозаки
було б важче вночі закривати очі
не звертати уваги на приступи щастя
і робити лиш те, що робити ти хочеш
якби речі не мали постійної форми
а думки про нікчемність донизу не гнули
чи насмілився б ти говорити лиш правду
чи наважився б ти змінити минуле
© евгений козловский