Тепле. Крізь кілометри
Чую твій аромат.
Скоро наважусь стерти
Терпкість вчорашніх втрат.
Раптом і ненароком.
І без солоних цілунків.
Тихим бадьорим кроком
За залізничні лаштунки.
Темно. Крізь вогкість нічну,
Стукіт залізного звіра,
Я до тебе прийду.
Вічне, казкове, миле.
Досі не бачились. Що ж,
Слали ж бо дивні листівки:
Я тобі мрії і дощ,
Ти - людей і платівки.
Мариво. Вийду до тебе
І розчинюсь на життя.
Може, зітхнеш ти ледве -
Стрінеш своє дитя.
Лоскотно. Ти шоколадне,
Кавове і сумне.
Поглядом чистим і владним,
Може, зустрінеш мене.
— Можна побути з тобою?
Мову твою увібрати?
— Можна. Милуйся. Дозволю.
Тільки чи варто?.. — Варто.
Тепле. Мале й неосяжне.
Та я повторююсь знов.
Кавове. Шоколадне.
Нам буде добре. Вдвох.
Місту мрії