Спалахнуло небо грозами
Аж на храмах в дзвонах божі звуки
То монахи, кличуть сльозами
Щоб до неба доторкнулись муки
А ті молитви, то як промінь сонця
Заполоняє серце дзвін
Бачив я ту тінь, що йшла біля віконця
То душа до бога на уклін
Чорними птахами, безкрилі монахи
Світлими душами до неба бредуть
Забутими страхами, оголені промахи
Крапля до краплі в безоднi пливуть
Спалахнуло небо марами
Плаче , бо не бачить чистоту
Писані ікони, майже карами
Заповнюють у душах пустоту
Боже , та невже то є питання
До грішних тих, що мріють у політ
Маються вони мов у засланні
Спогадом давно минулих літ
Чорними птахами, безкрилі монахи
Світлими душами до неба бредуть
Забутими страхами, оголені промахи
Крапля до краплi в безоднi пливуть