Смерть:
Що ж, мовчання час вже вийшов,
Ти готов мене почути.
Лише згадай, як колись
В сумну мить твоєї печалі,
Дав тобі я обіцянку,
Що буду завжди поруч
Рудольф:
Пам'ятав тебе завжди я!
Друже мій, лиш тобі довірюся:
Смуток розум мій пугає
Смерть:
Ти кликав, і ось я тут!
Рудольф та Смерть:
А тіні все длинніше,
Як безмовний вигляд їх та суворий...
В полону у омані
Будуть всі танцювати, як скаже доля!
А тіні все длинніше,
Без п'яти дванадцять, скоро термін вийде..
Рудольф:
У світі більше немає порядку ...
Якщо б володів я владою!
Але стою безсило поряд
З тим хто ділить світ на частини.
Смерть:
Для душі сильніш нема болю -
Знати, що чекає тебе втрата,
Але боротися ти не в праві...
Рудольф:
О боже мій, як я вже зол!
Рудольф, Смерть, та хор мертвих:
А тіні все длинніше,
Пісня болю рветься із грудей.
Немов в страшному сні я -
Мій Господь мене не врятував...
А тіні все длинніше,
Тиша навколо... Дванадцять без п'яти.
Смерть:
Це є тільки мить!
Скільки ще можна чекать?
Бий або помри!
Буде твоєю влада!
Рудольф:
...Моєю влада?
Рудольф, Смерть, та хор мертвих:
А тіні все длинніше,
Нехай здійсниться все, що повинно бути!
Зімкнулося тісніше коло
Тих, хто борг не дасть тобі забути.
А тіні все длинніше,
Зроби крок, Рудольф, в обійми долі!