О лікарю, подайте смерть!
Моє життя – страшна хвороба,
Торкніться тільки мого лоба –
Думки там ходять шкереберть.
Я почуттями повен вщерть!
Невже кохання – хибна спроба,
Вона лиш істини подоба,
Де щастя може навіть – чверть?
Все інше: муки та тортури –
Одноманітних, сірих днів,
Від котрих зблід я та збіднів,
Скоріш добродію – мікстури!
Бо кожна мить як кровопивця,
Інакше лікарю ви вбивця!
2013