* * *
Життя – це сніг, іде собі й іде
і ти вже звик примружувати очі.
Пихата Муза більш тебе не хоче,
не вириває серця із грудей.
Життя – це біль, бо кожен день – війна,
де п'єш до дна «гірку» капітуляцій,
а зажива неначе на собаці,
але ж пусте, от тільки ти сумна.
Життя – це крок від мрії до мети
крізь натовп, проти течії, до неба…
Ходімо, люба, не лякайся – треба
цей збайдужілий світ перемогти…