розхитає вітер смарагдове полотно на щоглі...
я в Ассолей /Червоних Вітрил/ не вірю давно.
шлях до щастя буває занадто тернистий та довгий,
та буває часом, що зовсім немає його.
мілина не страшить відкрите та босоноге серце:
на пісчаному узбережжі - безмежжя надій.
де одну розриває штормом міцним і шквалом рветься,
там латають діри суцвіттями вижитих мрій.