Раздрай осенний синь рассеял.
Ветра в степи цветочки рвут…
Туман густой росу посеял
На шелковистую траву…
.
По горизонту бродят тучи,
Примерив платья роз и вьюг…
Проводят птицы съезд летучий,
Решая, как лететь на юг.
.
Я их глазами провожаю,
А сердце грустью мне щемит -
Наверно, с ними улетает
Тепло и свет - печальный миг…
Оригинал стихотворения ( автором указана Людмила Петрук ):
Розмай осінній небо криє,-
Гуляє вітер по степу...
Густий туман росу посіяв
На шовковисту ще траву...
.
Хмарини обрій обіймають
Неначе пелюстки троянд...
Птахи збираються у зграї,-
На південь стелиться їм шлях...
.
Я їх очима проводжаю,
А серце боляче щемить,-
Напевно, з ними покидаю
У сонці викупану мить...
Папка 23 - стихотворение 28