Вечір насів на кімнату,
Тінями нас огортав.
Час поспішав з циферблату
До своїх нічок-путан.
Очі теплились чаями,
Пестощів лився струмок.
Плаття стекло ручаями,
Губи торкнулись бруньок.
Ніжних зізнань позолота
Заполонила думки.
Душ розхвильованих цнота
Повідкривала замки.
Крізь поцілункове листя
Зринув бажань острівець.
В ніжному танці злилися
Переплетіння сердець.
У почуттєве багаття
Сипались з неба зірки.
Свідки солодкого щастя:
Губи, зітхання, бруньки…
01.07.2013р.