*** (Павел Коган)
На кого ты, девушка, похожа?
Не на ту ль, которую забыл
В те года, когда смелей и строже
И, наверно, много лучше был?
Ветер.
Ветер.
Ветер тополиный
Золотую песню расплескал...
И бежит от песни след полынный —
Тонкая и дальняя тоска...
На кого ты, девушка, похожа?
На года, надолго, навсегда
По ночам меня тоской тревожит
Горькой песни горькая беда.
*** (вільний переклад П.Голубкова)
Ти на кого, дівчинонько, схожа?
Не на ту, яку я позабув
У роки, де сміливіш, суворіш
І, напевно, значно краще був?
Вітер. Вітер. Вітер тополиний
Золотаву пісню розплескав...
І біжить від пісні слід полину -
Туга та - далека і тонка...
Ти на кого, дівчинонько, схожа?
На роки, надовго, назавжди
Ти ночами тугою тривожиш
Гіркотою пісні і біди.